У нашому закладі освіти напередодні різдвяно – новорічних свят відбувся святковий вечір «Українські вечорниці», які були підготовлені учнями 5 – 11 класів. Під час заходу панувала атмосфера затишку, святковості і єдності. Учні декламували вірші, грали сценки, розказували гуморески, танцювали. І все це дійство було об’єднане любов’ю до рідного слова, гумору, до пісні. Такий вечір - шлях до збереження традицій, особливо в час лютої війни. Дякуємо за організацію цього дійства всім: учителям, учням та батькам, а також ЗСУ за можливість жити, вчитися і проводити корисні дозвілля, які відновлюють наше українство.
Чому люди ображають інших? Це часто відбувається від безпорадності або коли людина просто не знає, як інакше вирішити проблему. На жаль, сьогодні нашим дітям доводиться мати справу не з однією, а з кількома “небезпеками”, які підстерігають їх і в реальному, і у віртуальному світі. Кібербулінг та інтернет-загрози, емоційний тиск: це теж насилля, булінг у школі: це не просто штовхання. І саме тут починається роль школи — місця, де можна розірвати цей ланцюг. Про те як розірвати “коло мовчання”, підтримувати і передбачати говорили психолог закладу Петро Худоба, к та учні з на консультативних хвилинках, у «діалозі за круглим столом» та заняті «Слова мають силу». І як наголосила заступник директора Лілія Мельничук дорослі та учні разом будуть говорити, слухати, підтримувати. Щодня. І тоді наша школа стане місцем, де світло не гасне. Де діти вчаться не лише писати й рахувати, а й бути добрими, сміливими, небайдужими.
Тиждень доброчесності – щорічна ініціатива Офісу доброчесності НАЗК, що об’єднує тисячі учасників – школярів, студентів, викладачів і публічних службовців для популяризації цінностей доброчесності та формування культури прозорості в Україні. У нашому закладі з 1 по 10 грудня відбулось кілька практичних заходів: зокрема заняття практичного психолога з молодшими підлітками «Магічний урок доброчесності», Лілія Мельничук організувала перегляд інтерактивних відео уроків. А ще було проведено експрес-опитування із старшокласниками щодо академічної доброчесності виявлення, з яких причин учень може вдатися до плагіату та інших форм порушення академічної доброчесності.
Прості практичні завдання для учнів, рольові ігри, обговорення прикладів із життя, дають можливість дізнатися, що доброчесність починається з простих щоденних вчинків кожного з нас. Учні та педагоги мали можливість переконалися, що про знання цих принципів варто говорити в школі як серед здобувачів освіти, так і серед педагогів.
День святого Миколая здавна вшановувався українцями. Про чудеса, які творив цей святий, знають свідомі люди, які вірять у силу молитви і творення добра один одному. Це свято чекають усі: і дорослі, і діти. Напередодні діти пишуть листи Святому з різними проханнями, а дорослі з усією любов’ю і щирістю стараються своїми руками і вчинками допомогти Миколаю здійснити їх мрії. Зранку під подушками знаходять хто омріяні іграшки, подарунки, а хто на додачу ще й різочку…щоб осмислити нехороші вчинки.
З року в рік у нашій школі вшановують Святого Миколая учні 1- 4 класів зі своїми класними керівниками. Кожного року і кожного разу це свято є неповторним, емоційним, загадковим, збирає учнів, батьків, учителів, старшокласників. З 2022 року це свято проходить з нотами війни, про яку тепер знаємо не з розповідей чи кіно, на жаль…
Щоб дійство було цікавим і корисним, до цього ретельно готувались діти і допомагали вчителі: розучували пісні, вірші, театральні номери, танці, конкурси.
Серйозні і дотепні вірші, кмітливі відповіді, кумедні казкові герої та милі співочі сюрпризи, танці – з однієї сторони, та молитви за захисників, благання перемоги і миру для України – з іншої. Цікаво було спостерігати, як кожна дитина відчувала це свято в сучасних суворих реаліях. Батьки, вчителі підтримували цей вогник у душах дітей. Важливо, що діти розуміють цінність свята, що це не тільки принесення дарунків, а й наслідування того, як важливо робити добрі справи, застереження від поганих вчинків, які шкодять іншим людям.
Щемними були прохання дітей за свою сім’ю, родину, захисників, щоб покаялися вороги, і навіть не хотіли дарунків, тільки щоб настав мир і живими поверталися додому воїни.
…Все – таки Миколай почув і прохання, і молитви, і несподівано з’явився у святковій залі! Цікавився, як жили діти, які вчинки робили, як вчилися, як ставилися до своїх найдорожчих людей. Правдиво і щиро розповідали про все це Миколаю. За таку відвертість Миколай усім роздав смачнющі подарунки. Скільки радості і вдячності було в очах дітей!
Хай же Святий Миколай приносить у кожну оселю радість і надію, любов і достаток, а на нашу багатостраждальну і благословенну землю – мир і спокій, перемогу над злом, процвітання, милосердя, злагоду та добро!
